Коли починаю дивитися турецькі серіали, то не можу спинитися, хочеться подивитися всі серії і відразу. Цей серіал не виняток, дуже достойний, інтригує з першої серії. У ньому все дуже заплутано, а особливо те, що стосується романтичних почуттів головних героїв. Як на мене, то ні Айтач Шашмаз, який грає Онура, ні Шифанур Гюль, яка грає Зейнеп, не відзначаються красою чи харизмою, і це наближає їх до реальності.

Сюжет зав’язується довкола непомірно багатої сім’ї Бейоглу, до якої належить Онур. Одного разу він знайомиться з учителькою Зейнеп з приватної школи, відкритої на кошти Бейоглу. Онур раніше був одружений, але його дружина померла, і він підозрює в цьому свою рідну матір. Взагалі ця сім’я дуже дивна, і режисер майстерно це змальовує. У них є можливість купити все, що вони собі забажають, але вони не можуть насолоджуватися простими речами. Головне для всіх членів Бейоглу – плести інтриги і підозрювати одне одного у підлих вчинках. Клан Бейоглу був заснований дідом і бабою Онура, які почали свій бізнес з нуля. І Онур як достойний онук дуже поважає свою бабусю.

У Онура є асистентка і палка коханка Аху – насправді вона аферистка, пробралася в цю сім’ю з метою провернути справи так, щоб злочинним шляхом перевести величезну суму їхніх грошей на свій рахунок. Але Онур про це навіть не здогадується. Аху завжди виглядає бездоганно і змогла забити йому памороки так, що він не може без неї жити. Насправді Аху вихованка дитбудинку, і в маєтку Бейоглу у неї є спільник з того самого притулку. В підлітковому віці вона народила дитину, а згодом вийшла заміж за чоловіка, який безмежно любив її. Але потім Аху набридло бідне життя, і вона, інсценувавши свою смерть, залишила дитину і чоловіка і відправилася на полювання за багатими чоловіками.

Дуже цікава роль Аху – її виконує неперевершена Хаял Кьосеоглу, і вона бездоганна. З кожною серією її підлість розкриває дедалі більше. Аху використовує всі методи, лише щоб досягти свого, і в неї це чудово виходить. Все найцікавіше починається, коли її колишній чоловік з минулого бідного життя приходить у маєток Бейоглу, щоб влаштуватися на роботу охоронцем, і зустрічає там Аху, яка приховує свою справжню особистість за іншим іменем. Але Аху не може його впізнати, тому що чоловік змушений був зробити пластичну операцію після того, як став жертвою вибуху.

Тим часом Зейнеп із зовсім іншого світу, вона наївна і щира з людьми, вміє радіти простим речам, і їй не пощастило потрапити в маєток Бейоглу, який більше нагадує зміїне кубло. Дуже динамічний серіал, сумувати при перегляді не доводиться.

Дуже важкий фільм про життя іранських біженців у Європі. Впродовж усього фільму туга безпросвітня, дуже песимістичний настрій персонажів на фоні гірського зимового пейзажу Швеції, неподалік фінського кордону. Кінострічка суто для роздумів і не передбачає розваг, але лишає по собі великий смуток. Чесно кажучи, я все чекала, що головний герой, опинившись у безвихідній ситуації, накладе на себе руки. Ну дуже все довкола похмуро – і в душі головного героя Імана, і довкола нього, де в таємничому і страшному лісі побіля табору біженців підвивають вовки, що передає внутрішній стан людей, які залишили батьківщину у пошуках кращої долі.

Так от, Іман прибув з Ірану разом зі своєю сім’єю – люблячою дружиною і двома доньками. Він перебивається випадковими заробітками, працюючи як кур’єр, але цього виявляється замало, щоб прогодувати сім’ю. Іман – професійний реслер, який був в Ірані чемпіоном, тому він вирішує вернутися на ринг і продовжити свою кар’єру, що, як він сподіваються, дасть його сім’ї краще життя. Але разом з тим Іман приховує страшну таємницю. Уже будучи одруженим, він вступив у стосунки к чоловіком, таким же реслером, як і він. Спочатку це біла проста чоловіча дружба, а коли вони перейшли межу і ще більше зблизилися, його партнер запанікував. Це призвело до публічного розголосу і конфлікту, і Іман був змушений розправитися з ним, що призвело до вбивства.

Тому зараз він намагається дати раду в чужій країні, хоча це й не дуже виходить. Разом з Іманом в таборі живуть й інші біженці – у них ситуація не краща. Один з них – перекладач Аббас, який чекає на дозвіл залишитися жити у Швеції. А коли йому відмовляють, то він обливається бензином і підпалює себе, а разом з тим – і весь табір. Скориставшись панікою і безладом, дружина Імана тікає разом з доньками назад в Іран. І тут вона перетворюється на зовсім іншу жінку – веселу, усміхнену, яка із запалом вирішує всі проблеми, народжує третю дитину і продовжує свою кар’єру викладачки гри на фортепіано.

Ці разючі кадри наприкінці фільму, і їх треба дочекатися. У Швеції ніхто з головних героїв не почував себе не те що щасливим, а й навіть у своїй тарілці, не міг звикнути до тутешнього життя, місцевих людей і незрозумілої мови. Іман же знаходить прихисток у приятеля по реслінгу Томаса, який дає йому неоднозначні натяки на свою ідентичність. Але зрештою Іман не витримує, кидає все і вертається на батьківщину, до своєї сім’ї, навіть знаючи про те, що там йому загрожує небезпека.

Якщо ви ще не бачили цей крутий мультфільм, обов’язково подивіться, незалежно від віку. Я насолоджувалася, згадуючи своє дитинство. Непереможний Бетмен, виявляється, може бути чутливим і ніжним, коли мова йде про його малолітнього сина-шибеника Демієна Томаса Уейна.

Той день, коли Бетмен дізнався, що скоро буде татом, став найщасливішим у його житті. Він хотів, щоб його малюк після народження жив у повній безпеці, тому знищив у Готемі всіх злочинців, перетворивши їхнє колись кримінальне місто на квітучий рай. За це Готем було визнано найбезпечнішим місцем на планеті Земля. Однак таке зовсім не до душі Демієну, він змалку тренується, щоб стати таким же легендарним супергероєм, як його люблячий тато, вдаючи, що кішка Селіна – його найбільший ворог. Те, як малюк Демієн гасає по палацу Бетмена, перетворюючи його на суцільних хаос, треба бачити на власні очі.

Напередодні Різдва Бетмен радує синові свій перший пояс, пояснюючи це тим, що це перший крок до того, щоб стати супергероєм. Однак потім трапляється неймовірне – Бетмена викликає беттелефон, який роками мовчав. На другому кінці дроту – Ліга Справедливості, і Бетмена викликають у Нову Шотландію. Він зовсім не хоче туди летіти, бо завтра – Різдво, яке він хоче провести з Демієном. Бетмен змушений лишити малого одного, але він обіцяє вернутися до Різдва. А тим часом за ним пригляне підстаркуватий управитель замку Альфред. Але Демієн – винахідливий 8-річний малюк, якого Бетмен скоро знайде в одній зі своїх сумок. Він також знає, як позбавитися від опіки Альфреда.

І от Демієн лишається один вдома. Він дуже радіє своїй вседозволеності, аж поки в замок не прориваються злодії, які разом з різдвяними подарунками забирають і пояс Бетмена. Демієн загорається ідеєю вернути пояс, бо інакше тато в найближчі роки не довірить йому жодного зі своїх поясів. Так завершується дитинство Демієна, бо він матиме справу з двома дорослими і небезпечними злочинцями. Хлопчик настроєний цілком рішуче і вигадує найнеймовірніші способи, щоб відібрати те, що по праву належить йому.

Але найцікавіше буде згодом, коли Демієн вдягне бет-костюм – найбільш високотехнологічне досягнення сучасності. Цей бет-костюм містить вбудованого бет-тата, який уміє говорити і давати слушні поради, чого так потребує головний герой, а ще – уміє читати казки на ніч, як справжній турботливий тато. Обов’язково подивіться цей захопливий і веселий мультфільм, він точно підніме вам настрій.

Чудова сімейна драма для гарного проведення вечора, ще й завершується бійкою як справжній трилер. Сюжет цікавий, феміністичний. Кажуть, що немає ненависті більшої, ніж коли жінка ненавидить жінку, і водночас немає більшої солідарності, ніж жіноча.

Так от, жила-була така собі Рейчел Джонс, промишляла брудними танцями і вела загалом кримінальне життя, за що й загриміла до в’язниці. Одним з її клієнтів був Макс, від нього вона й завагітніла. Макс був одружений і знав, що його дружина Зара, незважаючи на курс лікування, бездітна. Тому він доклав усіх зусиль, щоб купити власну дитину – дочку Роуз – і удочерити її незаконним шляхом, неофіційно, не через агентство, нічого не сказавши Зарі. З того часу Рейчел змінила ім’я на Хейлі і, вийшовши з в’язниці, почала нове життя, ставши шкільним психологом.

17 років Роуз жила щасливо зі своїми новими батьками Зарою і Максом, аж до того часу, поки в школі вчитель генетики не запитав у неї про схожість зі своїми батьками. Тоді Роуз почала задумуватися про те, хто ж насправді її біологічні батьки, і вирішила знайти їх. Але їй не довелося довго шукати, тому що Хейлі сама знайшла її і швидко зізналася, що вона її біологічна мама. Роуз почала цікавитися Хейлі і проводити з нею більше часу, і Зара запідозрила щось неладне. Вона вирішила копнути глибше, і помалу почала розплутувати клубок багаторічних таємниць.

Тим часом з Хейлі почали траплятися різні неприємності – то хтось збив її на дорозі і зник з місця пригоди, то хтось підсипав їй отрути в напій. Зрештою, коли Хейлі дізналася, що Зара ні сном ні духом не відає про те, що Роуз – рідна дочка її чоловіка, вона вирішила сама розставити всі крапки над «і» і поговорити із Зарою. На цьому шокуюча і захоплива історія не завершується. Дивіться більше, щоб дізнатися деталі, в яких Зара відкриває в собі детективні можливості і починає діяти, бо її поставили в такі умови, коли вона не могла звернутися в поліцію.

Мені сподобався цей трилер, але є одне «але». Актори підібрані дуже невідповідно. Наталі Шарп, яка грає 17-річну Роуз, 27 років! Я ніяк не могла звикнути до того, що вона грає старшокласницю. Навіть якщо їй вдягли молодіжний одяг, навіть якщо вона виглядає на екрані справжньою красунею, це не робить її школяркою. От її шкільна подруга Хлоя – реально старшокласниця. Моніка Планте, яка грає прийомну матір Роуз, і її чоловік Джей Хіндл виглядають, як мати і син, а не як сімейна пара. Меган Хефферн як біологічна мати Роуз занадто молода. Щось явно з підбором акторів не склалося.

Цей трилер створений на протиставленні західної і африканської культур. Тут усе без прикрас. Фільм проведе глядачів у захопливу подорож від чистенького і вишуканого Лондона до засмічених і небезпечних вулиць одного з міст африканської Танзанії.

Головна героїня – молода дівчина Наталі, успішна науковця-біолог, яка досягла великих успіхів у своїх дослідженнях. Наталі вивчає кривавий амарант настільки глибоко, що вже збільшила його харчову цінність майже удвічі. Насіння цієї рослини переважно використовують у Східній Африці для приготування страв. Місія Наталі більш ніж благородна – вона хоче нагодувати всіх голодних мешканців Танзанії. Ну і для протиставлення – пес європейців, який харчується краще, ніж африканська дитина. Наталі далека від політики, але, як то кажуть, якщо ти не хочеш мати жодних справ з політикою, то політика сама захоче мати з тобою справи. В африканському місті діє терористичне угруповання, яке час від часу влаштовує вибухи з метою шантажувати Африканський союз і натякнути на те, що вони можуть і на більше.

Чесно кажучи, коли побачила Наталі на початку фільму, в голові майнула думка, що вона психічно неврівноважена, і приблизно з половини стрічки я знайшла тому підтвердження. Та й сама вона зізнається, що в Танзанії всі на межі, всі живуть у постійному страху і ніби останній день. Роль Наталі виконує Аделаїда Клеменс, і виконує дуже навіть непогано, балансуючи між успішною молодою жінкою і психічно хворою зі непоправно ушкодженою свідомістю.

До Наталі виявляє підвищений інтерес Ендрю – європеєць, який живе в Лондоні. Як на мене, то відразливий і цинічний тип, який приїхав у гарячу точку, щоб писати репортажі, а потім продавати їх тим, хто готовий платити за них чималі гроші. Не знаю, що Наталі в ньому знайшла, але Ендрю точно не герой мого роману. І я не помилилася, він – один з тих бурлаків, хто кинув дружину і дітей у Лондоні і гайнув світ за очі у пошуках гострих вражень і адреналіну. Згодом вони поберуться прямо в Африці, але Ендрю ніяк не викликає довір’я, навіть коли зізнається Наталі в коханні, навіть коли готовий стрибнути заради неї в палаюче кафе.

Але все це було в недалекому минулому Наталі. А зараз вона прилітає в Лондон, щоб пересісти на літак до США, де живуть її багаті батьки. Наталі проектує свої стосунки з загиблим чоловіком Ендрю на молодого мандрівника-ірландця Кілліана і влаштовує небувалу драму. І це варто побачити! Рекомендую до перегляду цей незвичний фільм зі свіжим сюжетом і актуальними проблемами.

Мені сподобалася ця кінострічка, от люблять індуси всяку містику і фільм у фільмі, але на жанр хоррора зовсім не тягне. Головний герой – молодий чоловік Балачандран, роль якого виконує неперевершений бородатий Шрікант Гуррам. Балачандран ріс зі скаліченим внутрішнім світом, коли мати залишила їхню сім’ю і втекла з дому. Він зненавидів усіх жінок і використовував їх лише як робочу силу на своїй фабриці піротехніки, яка дісталася йому у спадок від батька.

Ну і це Індія – Балачандран ніяк не може жити холостяком, тому що індійське суспільство дуже тисне на нього, щоб він одружився. Навіть якщо він належить до вищої касти. Зрештою, «турботливий» батько вирішує одружити Балачандрана з найкрасивішою дівчиною в їхньому містечку. «Турботливий» тут в лапках невипадково, і далі ви зрозумієте чому саме. Звісно, спершу їхній шлюб ніяк не працює, бо Балачандран не може прийняти Алагіні за свою дружину. Алагіні майстерно грає справжня індійська красуня Пріянка Шарма. Коли Балачандран починає вбачати в ній турботу своєї матері, то закохується в Алагіні.

Але біда поступово підкрадається до їхнього дому. Одного разу злий дух, яких в Індії називають джинами, з’являється на фабриці Балачандрана і пропонує йому укласти угоду. Звісно, з’являється тільки у вигляді грубого голосу і блимаючої лампи. Так от, джин пропонує Балачандрану принести йому лише одну краплю крові Алагіні, а за це дух дивним чином зробить його неймовірно успішним у бізнесі і дуже заможним. І це при тому, що Балачандран і зараз не бідує, живе у величезному і добре обставленому будинку.

Спершу Балачандран вагається, бо не знає, чи можна довіряти цій істоті, але згодом бажання великих грошей повністю затьмарює його розум і він погоджується. І джин виконав свою обіцянку – Балачандран настільки розбагатів, що відкрив іще одну фабрику. Але, як то кажуть, грошей ніколи не буває багато, тому Балачандран став одержимим прибутками. Він знову звертається до джина з проханням збільшити його багатство, і дух знову обіцяє зробити все згідно з умовами їхнього договору. Але на цей раз краплі крові Алагіні буде замало, тому джин просить у Балачандрана його дружину.

Ну то вже занадто – скажете ви. Але не для Балачандрана. Він приходить порадитися до батька, і той наполегливо рекомендує віддати Алагіні джину. Ну а оскільки для індусів слово батьків – закон, то Балачандран не може не послухатись. Що сталося після цього, представляє найсумнішу частину історії. Рекомендую до перегляду любителям індійської міфології.

Цікавий фільм, сюжет – не відірватися від екрану, але жахлива якість відео з кінотеатру псує всю насолоду від перегляду кінострічки. Для непосвячених одразу скажу, що сучасне індійське суспільство дуже відрізняється від того, в якому ми живемо. Події розгортаються після того, як шкільна вчителька фізики Саджині дозволила собі піти в нічний клуб і потанцювати там на свій день народження.

Здавалося б, буденна подія, нічого надзвичайного, людина розслабилася у свій вільний час, але не для індійського суспільства. Хтось зумисно зняв відео з Саджині і виклав в інтернет. Після цього Саджині тут-таки звільняють зі школи і піддають публічному осуду. Треба сказати, що дівчина виросла в багатій провінційній сім’ї і готується побратися з Сіддхантом у шлюбі за домовленістю. Але цей інцидент призводить до глибокого конфлікту між молодими людьми, і врешті-решт Сіддхант кидає Саджині, не бажаючи мати її за дружину. Зацькованій дівчині нічого не лишається робити, окрім як зникнути в невідомому напрямку, написавши передсмертну записку.

Інспектор Белла починає розслідування з пошуку зниклої і відкриває для себе шокуючі факти. Сім’я Саджині дуже дивна і взагалі не переймається її зникненням, мати поводить себе так, наче нічого не трапилося, а Сіддхант такий наляканий, бо в записці зазначалося його ім’я, що заліг на дно і не дає про себе знати, і лише одному брату не байдуже, що сталося з його сестрою. Другий підозрюваний у зникненні головної героїні – її рідний батько Сур’якан, бо про нього також ішлося в записці. Сур’якан – горе-актор комедійного жанру стендап, який вдає із себе зірку сцени. Беллу грає неперевершена актриса Німрат Каур, нею не можна не захоплюватися, вона причаровує своєю харизмою в кожному епізоді.

Копнувши глибше, Белла виходить на слід строгого директора школи Кальяні. Ця жінка одразу викликає у детектива підозру, а все через те, що розповідає про Саджині в минулому часі. Клубочок розслідування помалу розплутується, і зрештою, Белла знаходить спільника Кальяні, який допомагав їй у цій справі. Белла впевнена у їхній участі, бо для Кальяні репутація школи – понад усе. Саджині покінчила з собою через те, що не могла витримати всебічного тиску. Вона визнавала, що зробила найбільшу помилку у своєму житті, відправившись у нічний клуб, бо мала поводитися згідно з правилами вчителя поза навчальним закладом, а індійське суспільство не змогло вибачити Саджині її вчинку.

Події фільму розгортаються на межі американського чорного і білого світів і на грані між реальністю і багатою уявою. Головна героїня – чарівна Шивана негроїдної раси, яка закохана в білого чоловіка Патріка. Проблема в тому, що Патрік одружений з Брендою і вже тривалий час паралельно зустрічається з Шиваною.

Доволі банальний сюжет любовного трикутника, який і ви, і я бачили безліч разів. Але насправді не все так просто. Шивана безтямно закохана в Патріка і не бажає ні з ким його ділити. Зрештою, вона кардинально вирішила прибрати Бренду зі свого шляху. Для цього дівчина звертається по допомогу до свого брата Андре, колишнього зека, який дає їй кілька слушних порад. Однак ретельно сплановане Шиваною вбивство йде не за планом. Вичекавши день, коли Патрік відправиться у відрядження, Шивана наближається до дому Бренди з метою завдати смертельного удару, однак, на її здивування, Бренда зустрічає її з хлібом-сіллю і запрошує в свій дім на чай.

Далі починається найцікавіше і найбільш неочікуване. Бренда – професійний психіатр, і вона змушує Шивану говорити. Провагавшись, дівчина вирішує зізнатися, що уже давно зустрічається з її чоловіком і що вони люблять одне одного. Але Бренда заперечує, адже Патріка уже 3 роки немає в живих. Вона переконує Шивану, що це її мозок змінює реальність і подає образи світу, яких насправді не існує. І як доказ – показує свідоцтво про смерть Патріка. Приголомшена, Шивана повертається додому. Вона більше не знає, хто вона насправді і де її реальне життя, а де – лише плід фантазії. Мати Шивани хвилюється, що її дитяча хвороба, кола вона розмовляла з невидимими персонажами, знову загострилася, і рекомендує відвідати лікаря.

Тим часом Шивані знову телефонує Бренда – вона запрошує дівчину до себе додому, щоб завершити почату розмову. Коли дівчина прибуває, то застає в будинку Патріка. Шивана не вірить, що це реальність, тому бере пістолет і вбиває його, переконуючи себе і всіх довкола, що це лише привид і не може існувати насправді, а потім потрапляє до психлікарні. Бренда виходить переможницею з гри. Це вона все влаштувала, щоб переконати Шивану в смерті Патріка і примусити її сумніватися в своїй адекватності. Тільки от чому Бренда так хотіла смерті свого чоловіка, мені важко зрозуміти. Невже через те, що він їй зраджував?

Цікавий трилер, рекомендую до перегляду глядачам цього жанру. Починається в’ялувато, але потім набирає обертів і завершується непередбачено.

Фільм просто бомбезний, його унікальність в тому, що половина картина присвячена життю сучасної молоді в Південній Кореї, а друга половина – детектив. Головна героїня – випускниця ПТУ Кім Со Хі, яка повинна пройти практику в кол-центрі. Дівчина виросла в неблагополучній сім’ї, де батьки чекають, що вона влаштується на роботу і приноситиме додому зарплату. Ні уваги, ні підтримки, ні турботи від рідних Кім Со Хі не дочекається.

Спочатку дівчина дуже рада тим, що працюватиме в офісі, заради цього вона навіть пожертвувала своєю найбільшою пристрастю – уроками танців. Але дуже скоро вона зрозуміла, що потрапила в найсправжнісіньку пастку. Компанія зовсім не дбає про своїх працівників, а лише дбає про показники. Половину фільму я задавалася питанням, чому Кім Со Хі просто не може звільнитися, якщо ця робота їй не до душі. Відповідь на всі свої питання я знайшла в другій частині фільму.

Перша половина фільму майже без динаміки. Кім Со Хі працює, намагається вжитися в свою нову роль, а ввечері зустрічається з друзями в кафе. Коли вже дуже зле, то приглушує свій біль алкоголем. Першим дзвіночком, який свідчив, що вона дуже чутлива, було самовбивство менеджера, який у передсмертній записці зізнався про те, як компанія експлуатує стажерів. Кім Со Хі змусили підписати зізнання, що він був неврівноваженою людиною. Це дало змогу поліції швидко закрити розслідування, а компанії – зберегти репутацію. Дівчина не змогла це пережити.

Вона також не могла звільнитися з ненависної роботи, і навіть не так через тиск батьків, як через те, що в училищі при поверненні їй видадуть червоний білет – це означало, що вона митиме підлогу і туалети до того часу, поки не знайде іншої роботи. Неймовірний тиск на роботі з боку керівництва, злі і неадекватні клієнти, які відверто ображали або намагалися фліртувати, тиск в училищі, нерозуміння батьків і неможливість займатися улюбленими танцями призвели до того, що Кім Со Хі зайшла в крижану річку, щоб покінчити зі своїм життям.

Друга частина фільму – детективна, вона більш динамічна. Жінка-інспектор Ю Джин береться за розслідування смерті Кім Со Хі. Ю Джин із тих, кого цікавлять деталі. Навіть якщо весь світ говорить про самовбивство, щоб швидше спекатися цієї справи, вона вирішує все ретельно перевірити. В результаті Ю Джин доходить висновку, що між ПТУ і кол-центром здавна існує змова, так би мовити, рука руку гріє. Але що вона одна зможе зробити проти цілої системи? Дивіться цей фільм, не пошкодуєте!

Дуже сильний трилер, навіть не очікувала такого від Боллівуду. Фільм зачіпає за живе і надовго лишає по собі враження. Але почну з ліричного відступу. У мене є кішка – дуже лагідна, ніжна і пухнаста довгошерста британка. Коли моя мала необережно грається з нею, вона ніколи не відповідає тим же. Але одного разу я побачила, як моя кішка перетворилася на справжнього монстра і атакувала сусідського кота так, що я боялася за його життя.

Десь приблизно так можна описати дії головної героїні Апурви. На початку фільму ми зустрічаємо сонячну і життєрадісну дівчину, по вуха закохану у свого нареченого, яка їде в автобусі, щоб зробити коханому сюрприз на день народження. Після цього на неї нападають бандити, висаджують з автобуса і приводять у покинуте поселення, щоб зґвалтувати і зламати їй життя. Сюжет дуже банальний. Коли я прочитала опис, то не чекала, що фільм буде таким захопливим. У кінострічки є ізюминка, якої не знайдеш у подібних трилерах.

Я все чекала, коли Апурва відмовиться бути жертвою і припинить просити злочинців помилувати її, щоб узяти ситуацію в свої руки. І це сталося! Фільм дуже тонко простежує, як змінюється психологія дівчини, яка з простушки перетворюється на справжню тигрицю. Вона відкриває в собі суперможливості, про які, можливо, і сама не здогадувалася. І тепер Апурва не хоче просто втекти від покидьків, піджавши хвоста. Вона хоче відомстити, і її помста буде страшною!

Наречений Апурви Сідхарт теж робить усе можливе, щоб її знайти, але, чесно кажучи, його спроби здаються просто ніжними квіточками поруч з тим, що робить Апурва. Коли людина опиняється в критичній ситуації, вона відкриває в собі надможливості – це доведений науковцями факт. Апурва не боїться повстати проти 4-х чоловіків і, розуміючи, що фізичною силою вона явно програє, дівчина вирішує діяти хитрістю. І правду кажуть, що жінки придумують такі витончені способи помсти, що чоловікам далеко братися. Апурва – одна з них.

Роль Апурви виконує неперевершена Тара Сутарія. Вона затьмарює своєю грою всіх, тому решта акторів просто бліднуть на її фоні. Тара Сутарія належить до молодого покоління акторів Боллівуду, дуже талановита дівчина. Це мій другий фільм за її участю, перший – «Тадап», 2021 року, є на цьому сайті, де вона теж грає роль сильної жінки, хоч і не позитивного персонажа. Хотілося б бачити більше фільмів за її участю.

Всім рекомендую до перегляду цей трилер, ви точно не пожалкуєте, від традиційних індійських сльозливих драм з піснями і танцями тут немає і сліду.

Дуже дивний психологічний трилер, фільм-загадка, фільм-несподіванка, фільм-авантюра. Фільм про все і водночас ні про що, де немає сюжету у звичному нам розумінні.

Так от, дія відбувається в альтернативній реальності, де ніколи не заходить сонце, тобто надворі ніколи не темніє. Тут час рухається назад і стрілки годинника переміщаються у зворотному напрямку. Головний герой фільму – молодий чоловік Самуель, який, так само, як і всі ми з вами як глядачі, намагається второпати, що взагалі відбувається, як він сюди потрапив і чому це сталося саме з ним. У нього є брат Ієзекіль, який намагається його вбити з невідомої причини.

Так от, коли дія повторюється по колу і Самуель знову опиняється в тій самій кімнаті, йому на допомогу приходить… хто б ви думали? Іще один Самюель, як дві краплі води схожий на нього. Він стверджує, що той, хто вдає із себе його брата, насправді ним не є. Це не Ієзекіль, а тільки його подоба, він слуга тих, хто дає Самюелю різні завдання, які він нібито має виконати, але які йому, зважаючи на його психологічний стан, не до снаги.

Мені знається, що сприйняття цього фільму залежить від уваги, фантазії, мислення і досвіду кожного глядача. Тобто основна ідея може бути прочитана по-різному. Я ж лише можу написати, як сприйняла це сама. На мою думку, два Самюелі – це не що інше, як роздвоєння особистості однієї людини. Він любить свого брата Ієзекіля, але більше не може йому довіряти. Тому намагається його убити.

Все це сталося із Самюелем через те, що в дитинстві він страждав від проблем із психікою. Мало того, йому ввижалися різні примари, він був не такою дитиною, як усі, і бачив те, що інші не бачили. Батьки і брат не приділяли належної уваги його хворобі, тому з роками ситуація тільки погіршилася. І навіть зараз Самюель сумнівається, що його двійник – справжня людина, а не плід його бурхливої уяви.

До всього цього Самуелю додаються хворобливі спогади з лікарні і голоси в його голові, з якими він намагається поговорити, але все марно. Насправді ж два Самуелі – одна людина, і їм обом доведеться з цим змиритися, якщо вони хочуть співіснувати разом. Крім того, усі вони неймовірним чином опинилися у часовій петлі, яку контролює надрозум, маніпулюючи свідомістю головного героя. Фільм дуже важкий, він не для розваги і лишає по собі шквал думок. Якщо любите копирсатися у темних лабіринтах людської свідомості, то вам сюди. У протилежному разі вам буде нецікаво.

Цей фільм повністю перевернув мій світогляд, і нижче розповім, чому саме. Якщо ви любитель диких тварин і незайманої природи, то обов’язково подивіться цей детектив. Дія сюжету відбувається в індійських джунглях або навколо них – у віддалених селах, де ніхто не чув про цивілізацію, звісно, якщо не брати до уваги мобільні телефони. Приємно радує око зелений фон і кадри з тваринами.

Так от, суть фільму в тому, що в селах, які примикають до джунглів, почастішали напади тигрів на людей, що, як правило, закінчувалися летально. Але не хвилюйтеся, нічого надзвичайного, в Індії півтора мільярди населення, вона вже обігнала Китай за кількістю людей, тому смерть тут сприймається як щось буденне. Інша річ, коли в джунглях знаходять мертвого тигра! Тигрів убивати не можна! Це незаконно! Ці випадки треба ретельно розслідувати. А для цього, звичайно ж, місцевого інспектора із захисту природи Джиддевара недостатньо.

Через те, що за останні п’ять років кількість тигрів штату Махараштра різко зменшилася, неурядова організація подала звернення до Верховного суду. Тепер увага – щоб розслідувати убивство тигра, підключається ЦБР, і у село з великого міста приїжджає досвідчений офіцер Дешмух, якому байдуже до смерті людей, але тигр – то святе. По мірі того, як просувається сюжет, убивств людей і тигрів стає дедалі більше. Тобто схема така: спочатку браконьєри полюють на тигрів, намагаючись їх убити, щоб продати їхні шкіри в Китай, потім тигри стають агресивними і нападають на людей, при цьому шансів вижити майже немає, а далі родичі убитого знову полюють на тигра, щоб помститися йому.

Спочатку фільм здається дуже повільним, але з кожним епізодом набирає обертів, дивитися стає цікавіше. Хід думок офіцера мені дуже сподобався. Адже як можна вберегти тигрів від браконьєрів, якщо в джунглях тисячі кілометрів. Так от, офіцер придумує свій спосіб – жодна тварина не може жити без води, тому тигрів будуть очікувати біля водойм, щоб упередити їх чергове вбивство.

Цікаво також, що разом із цим розслідуванням на поверхню спливає й інша незаконна діяльність місцевих жителів, як от полювання на кабанів, що теж заборонено, або контрабанда червоного дерева. Ще є кумедна історія з фейковим «зґвалтуванням», в яку вляпався місцевий інспектор, для розрядки, так би мовити, але то вже зовсім інша тема. Загалом цікавий фільм, без традиційних індійських пісень і танців. Найбільше інтриги очікуйте наприкінці.

Коли побачила філіппінське виробництво Viva Films, то одразу зрозуміла, що буде багато гарячих і пристрасних сцен. І не помилилася. Але мене заінтригував не так головний постер з оголеними молодими людьми, як опис до фільму. Як на мене, драма варта уваги, але попереджаю – в ній дуже багато відвертої еротики з пікантними подробицями.

Почну з актриси – виконавиця головної ролі Анджелі Кханг вважається у філіппінській кіноіндустрії однією з найбільш затребуваних. Мені важко зрозуміти, чому. По-перше, її акторський талант нікудишній і на фоні гри її партнера по фільму Бенца Сангаланга просто ніякий. Уявіть собі ситуацію: ви у стосунках з людиною, яку не бачили більше року, якщо не брати до уваги поодинокі відеорозмови. І от ця людина робить вам незабутній сюрприз, подолавши сотні кілометрів, лише для того, щоб привітати вас з днем народження. І замість того, щоб щонайменше здивуватися, я вже не кажу про те, щоб обійняти, вона просто стоїть і дивиться на нього, ніби на щось буденне. Ну маєш!

По-друге, що в Анджелі Кханг з обличчям, я так і не зрозуміла. Чи то спека Філіппін зробила свою справу, чи то невдала пластична операція, але щось явно пішло не так. Однак усі ці недоліки компенсує привабливе тіло цієї актриси і її бажання оголятися за першої-ліпшої нагоди. Якось мій знайомий поїхав на Філіппіни як турист і ділився враженнями про те, що там не треба шукати дівчат, вони самі тебе знаходять. Купив шльопки, щоб не йшла боса – і вона вже вірна до гробу.

Загалом сюжет цікавий, ідея фільму хороша. Артур і Лєна – закохана пара, які зустрічаються тривалий час, що дає підстави хлопцю мріяти про шлюб з коханою. Але на умі у Лєни зовсім інше – вона хоче здобути освіту бухгалтера, а для цього їй треба їхати в столицю Манілу. Артур, боячись її втратити, усіляко намагається підтримувати з нею зв'язок і допомагати фінансово. Той факт, що він за гроші готовий підробляти навіть геєм, говорить про те, що хлопець здатен на багато чого заради Лєни. Але дівчина цього не цінує, ба більше – вона не знає й половини того, яким чином йому дістаються ці важкі гроші. Тому заводить у столиці ще одного коханця.

Усе найцікавіше станеться після того, як головна героїня зникне з радарів і розпочнуться її пошуки. Окрім цього є приємний бонус – глядачів очікують живописні морські пейзажі, які не може затьмарити навіть бідність місцевого населення. Рекомендую до перегляду любителям жанру, ви точне не пожалкуєте.

Была рада увидеть обновлённый формат Шах Рукх Кхана, который, наконец-то, в виду своего возраста отошёл от ролей главных героев мелодрам и сыграл нечто стоящее. Если кому интересно, Шах Рукх Кхану ни много ни мало, а 58 лет, и мне понравилось, что он взялся за роли посерьёзнее. Так вот, в этом фильме он играет современного Робина Гуда Викрама Ратора, который ведёт двойную жизнь.

Викрам имеет непростую историю жизни, и фильм интересен тем, что не раскрывает её сразу, поэтому главный герой поставил своей целью бороться с системой – отбирать незаконные деньги у богачей и отдавать нуждающимся. Однако делает он это тайно. В основном его знают как надзирателя женской тюрьмы в Мумбаи Азада, где его уважают за то, что изменил это учреждение до неузнаваемости. Азад глубоко убеждён, что тюрьма создана не для наказания, а для возможности дать каждой из заключённых покаяться в грехах и послужить обществу.

Мы знакомимся с Викрамом, которого полуживым находят в одной из деревень. С тех пор этот человек стал одержим местью тем, кто позарился на его жизнь. Спустя много лет он прибыл в Мумбаи, где устроился на работу в одну из колоний. Суть его деятельности состоит в том, что он, благодаря поддержке шести молодых девушек, заключённых в тюрьму, использует дистанционно управляемую боевую систему – высокотехнологичный отвлекающий манёвр, чтобы ввести спецслужбы в заблуждение, а затем выманивает деньги у криминальных авторитетов.

Так случилось и на этот раз – Викрам/Азад устраивает настоящее шоу, угнав поезд в метро. Он даже якобы «убивает» мусульманскую девушку, чтобы привлечь внимание СМИ – не по настоящему, конечно же, а ради игры, потом она оживёт. Вместе со своей командой, они берут в заложники более 300-х человек и требуют деньги, а когда средства поступают на счёт, их сразу переводят 700 тысячам фермеров, которые взяли в банке кредит, но так и не смогли его выплатить. Интересно, что все заложники не только остаются живы, но ещё и вознаграждены за своё содействие, более того – они восхищаются таким этим человеком, который стоит на пути справедливости.

Одна из заложников – дочь того самого мафиози, у которого была изъята огромная сумма денег, чтобы осчастливить сотни тысяч простых фермеров. Девушка откровенно становится фанаткой Викрама после произошедшего. Замечательный триллер, рекомендую к просмотру любителям жанра, но если бы убрали песнепляски, то цены не было бы фильму.

Очень лёгкий и непринуждённый фильм о том, как идти к своей мечте, преодолевая все преграды. Очаровательная Изабель Алмоян играет роль главной героини Джун и неплохо с ней справляется. Сюжет о том, что она, будучи дочерью богатого отца Джона, пытается избавиться от его влияния и добиться успеха самостоятельно, при этом стремиться преодолеть травму детства. Когда Джун было 7 лет, отец буквально купил её у матери, с тех пор женщина, родившая её на свет, больше не появлялась в её жизни. Отец же, строя карьеру, постоянно был занят. Джун не знает, что такое забота и не знает своей ценности в этом мире.

Не желая работать в одной из компаний своего отца, Джун находит работу на местном телеканале, который находится на грани банкротства. Девушка ставит своей целью решать финансовые трудности канала и не только удержать его на плаву, но и поднять его прежний престиж. Она узнаёт о том, что много лет назад телеканал проводил рождественский концерт и загорается идеей возобновить эту традицию.

Во всей этой затее Джун помогает Деклан, с которым она однажды случайно познакомилась в колледже и сразу же поссорилась. Мало-помалу они находят общий язык и влюбляются друг в друга, но в то же время они настолько подавлены своими внутренними травмами, что не спешат признаваться друг другу в своих чувствах. Отец Деклана умер, когда ему было всего 4 года. Его мать вынуждена была тяжело работать, чтобы обеспечить сыну лучшую жизнь. Когда Деклан нуждался в ней, она всегда была занята своей работой. Однако на Рождество мать доставала урну с прахом отца, пытаясь таким образом напомнить сыну о его присутствии.

Самый странный в этом фильме престарелый Кэри Лич – некогда знаменитый актёр, который вышел на пенсию и потратил всё своё состояние, пытаясь поддержать этот телеканал. Теперь он живёт в захудалой норе, пытаясь скрывать от всех своё местонахождение. То, какую чушь он несёт на экране, мне понравилось, особенно о связи Чарли Чаплина и Гитлера и начале Второй мировой. Есть забавные моменты, особенно связанные с отцом Джун, хотя зачем так настаивал на ужине с менеджером Клэр, мне непонятно.

Не ждите чего-то особенного от этого фильма, очевидно, он был создан с целью одноразового просмотра и развлечения на вечер. Хотя сюжет отличается от традиционных рождественских мыльных опер, он более глубокий и основной конфликт фильма – обида главной героини на отца – так и не был решён.

Необычная драма, балансирующая между желанием выбелить жуткого преступника и его трогательной дружбой с 12-летней девочкой из Алеппо, которая должна была стать его жертвой. Этот человек – злонамеренный контрабандист среднего возраста Сэм. Впервые мы знакомимся с ним в Турции – Сэм ждёт, когда прибудет очередной контейнер с беженцами. Среди них и та самая девочка Амаль. Вместе с родителями они направлялись в Швецию, но в лагере, где они остановились, произошёл взрыв, и девочку разлучили с родителями и двумя старшими сёстрами. Отец родителей – бизнесмен. Владелец небольшой компании, а мать – школьная учительница. Теперь всё, что осталось у Амаль от семьи, – это огромное количество воспоминаний, а также видео и фото в инстаграме.

Теперь Амаль одна, всё, что у неё есть, – это сотня евро и огромное желание найти сестёр, которые, как она предполагает, находятся в Греции – в лагере для беженцев. Однако во время высадки нелегальных иммигрантов прибывает полиция. Во всеобщем хаосе Сэм избивает полицейского, а затем скрывается с места преступления вместе с Амаль. Его бизнес переживает не самые лучшие времена, потому что предыдущий контейнер с беженцами исчез из виду, а когда всё же был обнаружен, то все люди в нём были мертвы – они задохнулись без воздуха. В итоге Сэм понимает, что теперь единственный источник его дохода – это Амаль, которую он планирует вернуть родителям за огромную сумму.

Амаль настаивает на Греции, и когда сообщник Сэма Карим сообщает о том, что на него охотится полиция за нападение на полицейского, то контрабандист решает найти родителей девочки, чтобы продать её. Так начинается их странное путешествие – для Амаль это бегство от военных действий в Сирии, а для Сэма – бегство из родной Турции с целью спасти себя от преследования полицией.

По мере их путешествия они сближаются, привязываются друг к другу и начинают маловероятную дружбу. И даже прибыв в лагерь для беженцев в Греции и не найдя сестёр Амаль, Сэм осознаёт, что не может бросить эту девчонку на произвол судьбы, и навсегда исчезнуть. Он продолжает заботиться о ней, даже потеряв надежду получить за неё деньги.

Мне понравился этот фильм тем, что он позволяет взглянуть на войну с двух противоположных сторон – глазами девочки, которая просто хочет выжить и воссоединиться со своей семьёй, и глазами человека, который хочет сколотить состояние на горе других людей. Почувствуйте атмосферу напряжения и узнайте о дальнейшей судьбе сирийской девочки и жуткого бандита.

Очаровательный мультфильм с претензией на оригинальную анимационную биографию легендарного художника, учёного, изобретателя и писателя Леонардо да Винчи. Фигурки главного героя и других персонажей как будто созданы из пластилина, что очень необычно в эпоху компьютерной графики.

Итак, на дворе 1516 год. Действие сюжета происходит за 3 года до смерти да Винчи. Леонардо – престарелый, но всё ещё полон новых идей и энергии учёный, на первый взгляд ну просто милейшей и добрейшей души старичок. Он занимается изучением космоса, в частности, его внимание привлекает Луна. Для этого Леонардо создал специальные зеркала, которые позволяют приблизить изображение этой планеты и узнать, если ли на ней моря, а соответственно – есть ли на Луне человеческая жизнь. Также Леонардо уверен, что не Земля, как принято было считать ранее, является центром Вселенной, и что среди звёзд есть другие планеты.

Между тем, его помощник Франческо осторожно напоминает, что такие открытия могут принести учёному огромные, смертельно опасные неприятности. Потому что тяга Леонардо познать всё на свете и раскрыть тайну самой жизни может быть плохо воспринята Папой Львом X. На самом деле Папа хотел бы, чтобы Леонардо использовал эти зеркала для уничтожения его нечестивых врагов. И действительно при прямом солнечном свете эти зеркала могли бы стать могущественным оружием. Но Леонардо не до этого, у него совершенно другие проблемы – успеть познать как можно больше, пока не пришёл его последний день.

Кроме того, в свободное от изучения космоса время Леонардо пытается понять, как устроено человеческое тело. А для этого он тайно занимается расчленением трупов. Леонардо уверен, что человек функционирует как удивительная машина. Когда же об этой деятельности узнаёт Папа Лев Х, то немедленно ставит на учёного клеймо «еретик» и приказывает готовить костёр. Такого богохульства он не может простить даже гениальному учёному, потому что разрезать людей – не что иное, как скверна. Папа надеялся, что Леонардо будет рисовать святейшие картины как талантливый художник, но ему оказывается этого мало.

Если вы хотите погрузиться в 16-й век или же просто провести прекрасный вечер за просмотром чего-то лёгкого и уникального, то этот мультфильм именно то, что вам нужно. Очень познавательный, исторический, биографический, комедийный, философский мультфильм о личности, намного опережающей эпоху, в которой он жил.